На Мюнхенській конференції оцінили діяльність Зеленського щодо завершення війни на Донбасі

Фото ОПУ
Український Президент Володимир Зеленський надав нового імпульсу зусиллям щодо завершення війни на сході країни, однак про успіхи говорити зарано.
Про це йдеться у Доповіді Мюнхенської конференції з безпеки, яку було представлено журналістам у понеділок у Берліні, повідомляє Укрінформ.
«Новий український Президент привніс нову енергію в намагання завершити 6-річний конфлікт між Києвом і підтримуваними Росією сепаратистами в східному регіоні Донбас. Утім, якщо мир і видається нині дещо правдоподібнішим, ніж рік тому, все ще далеко не визначене – нещодавні плани щодо встановлення більш всеохоплюючого режиму припинення вогню та роззброєння можуть рухнути, а бої стануть ще більш запеклими», – йдеться в аналітичному документі.

Фото: штаб ООС
Україна йде під останнім номером у десятку «конфліктів, за якими треба спостерігати в 2020 році», визначеному Міжнародною кризовою групою.
Багато місця в Доповіді приділено Росії. Зокрема зазначається, що РФ протягом останнього часу була «чи не найбільшим безпосереднім і найяскравішим викликом Заходу».
«Москва зробила дуже мало, якщо взагалі зробила щось, аби полегшити протистояння на Сході України, тим самим не залишаючи Європейському Союзу іншого вибору, крім того, щоб продовжувати санкції», – наголошують автори Доповіді.
Вони зазначають, що, незважаючи на постійні дебати та суперечки, члени НАТО значно збільшили внески в спільну оборону після анексії Криму Росією у 2014 році.
В документі підкреслюється, що Москва неодноразово провокувала європейців, намагаючись втрутитися в європейські вибори, поширюючи «смішні історичні спотворення», здійснюючи напади з отрутою в Солсбері або зі зброєю на колишнього чеченського командира в Берліні.
Водночас, йдеться у документі, багато європейців скептично ставляться до того, чи є посилене протистояння з Росією в інтересах власне Європи. Схоже, саме Москва має «стратегічне терпіння» в тому, що стосується санкцій, яке європейські політики приписують собі, зазначають автори.