Дослідження WWF показало, що в Україні 18% чорної ікри та м’яса осетрових – нелегальні

Результати дослідження ринку чорної ікри та м'яса осетрових риб, проведеного WWF Україна та Інститутом зоологічних досліджень Лейбніца (Берлін, Німеччина), показали, що 18% досліджених зразків, придбаних у відкритих точках продажу на українському ринку походять з вільноживучих, "диких" популяцій, тобто є нелегальними.

Всі види осетрових нашої країни занесені до Червоної книги України. Вилов та продаж диких осетрових та продукції з них ― заборонено.

Протягом 2016-2019 років WWF Україна в рамках проекту "Життя дунайським осетровим" проводив дослідження ринку чорної ікри та осетрового м'яса в Україні. Експерти проекту під виглядом таємних покупців, здійснили 64 візити на ринки, до ресторанів та магазинів Києва, Одеси, Харкова, Дніпра, Львова, Херсона та Вилково, а також придбали зразки через інтернет та оголошення.

Загалом було відібрано 33 зразки (21 зразок чорної ікри та 12 зразків м'яса осетрових) для подальшого дослідження походження, видового складу та популяційної належності (наприклад, зі Східної Європи, Азії, Північної Америки).

Осетрові риби є найвразливішою групою хребетних у світі. Вони у більш загрозливій ситуації, ніж тигри, слони, горили чи, навіть, панди. За даними Міжнародного союзу охорони природи, 85% видів осетрових перебувають на межі зникнення. Основними загрозами для життя осетрових є втрата нерестовищ та браконьєрський вилов.

В Україні з 2009 року всі 6 місцевих видів осетрових риб (осетер російський, севрюга, стерлядь, білуга, осетер атлантичний та шип) занесені до Червоної книги, два з них – осетер атлантичний та шип – у нашій країні вважаються вже зниклими. Промисловий видобуток осетрових є нелегальним – якщо ці риби потрапляють до рибалок, останні мають одразу їх відпустити.

В Україні дозволяється продаж лише м'яса осетрових та ікри, що були вирощені в аквакультурі, тобто на спеціальних фермах.

У рамках дослідження, походження продукту — з дикої природи чи з аквакультури — визначалося методом ізотопного аналізу. Метод базується на визначенні стабільних ізотопів, що накопичуються, потрапляючи у тіло тварини з води та харчів. Видовий склад продуктів, тобто з якого виду риб походить отримане м'ясо чи ікра, визначався методами аналізу ДНК.

Виявилося, що 18% досліджених зразків чорної ікри та м'яса осетрових риб у відкритих точках продажу на українському ринку дикого походження, тобто є нелегальними товарами.

Серед нелегальної продукції виявлено п'ять зразків м'яса осетрових та один зразок ікри.

Усі вони були придбані на відкритих ринках або через прямі покупки «з рук». Крім того, один зразок чорної ікри виявився підробкою. Дослідження показали, що ікринки були штучно створені з відходів осетрових риб.

Що це означає для споживачів та природоохоронців?

Споживачам, у першу чергу, треба пам'ятати, що нелегальне походження м'яса та ікри тісно пов'язане з невідповідністю умов добування, транспортування і пакування продукції.

Одним словом, такі продукти можуть становити загрозу здоров'ю. Щоб уникнути придбання нелегальної продукції слід перевіряти маркування та уважно читати написи на упаковках, а також не робити покупок на ринках та "з рук". Дешевий товар може виявитися підробкою.

Такі результати дослідження підтверджують те, що й досі браконьєрство є одним з серйозних факторів, що впливає на вільноживучі популяції зникаючих осетрових риб.

Тому природоохоронна робота та економічна трансформація рибацьких регіонів є надзвичайно важливими для збереження останніх представників прадавніх риб в Дунаї.