Законопроєкт про медіа може заборонити анонімні Telegram-канали
Новий законопроєкт про медіа, розробкою якого продовжують займатися депутати фракції "Слуга народу", може передбачати норму, яка наказує розкривати власників медіа, в тому числі Telegram-каналів.
Депутати на даному етапі продовжують розробляти цей законопроєкт, хоча його попередній варіант уже показували в ЗМІ, передає AIN.UA.
У той же час заступниця голови фракції "Слуги народу" Євгенія Кравчук в недавньому інтерв'ю прокоментувала норму щодо заборони анонімних Telegram-каналів.
Вона пояснила, що ця норма передбачає, що у кожного Telegram-каналу, який продукує певний суспільно важливий контент, повинна бути конкретна відкрита інформація про власника.
Згідно з нормами законопроєкту, окремі Telegram-канали будуть прирівнюватися до медіа, і відповідно, повинні будуть розкривати структуру власності.
"Якщо це Telegram-канал "Вася Пупкін", то треба розуміти, що цим каналом, його власником є, умовно кажучи, Василь Іваненко. За законодавством, органом, який може звертатися до медіа, буде Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, але у нього будуть більш розширені повноваження", – пояснила депутатка.
Таку ідею "слуг" підтримують окремі автори, які ведуть власні Telegram-канали.
Наприклад, засновниця Telegram-каналу "Вітер дме" і співавторка каналу Digital Masons каже, що така законодавча норма – правильна ідея, оскільки Telegram-канали стали одним з інструментів впливу на політичну ситуацію в країні. Вона нагадала, що в Telegram з'явилися десятки і навіть сотні Telegram-каналів суспільно-політичного характеру, в яких охоплення одного поста досягає 70 – 120 тисяч користувачів. При цьому, часто в них публікується інформація без першоджерел, іноді фейки. Щоб реально вести і розкручувати такі канали, за її словами, потрібні значні фінансові вливання, що обраховуються тисячами, а часом і десятками тисяч доларів. Але при цьому ніякої інформації про те, хто є власником такого Telegram-каналу, або хто його спонсорує – немає.
Також відомо, що якщо з Facebook можна домовитися про блокування сторінок, що поширюють неправдиву інформацію, то у випадку з Telegram це поки неможливо.
У "Слузі народу" пропонують виписувати штрафи, пред'являючи їх адміністрації Telegram, якщо там не будуть слідувати нормі українського законодавства, дозволяючи реєструвати анонімні Telegram-канали. Але в той же час в політсилі не впевнені, що їх звернення до адміністрації месенджера будуть почуті і виконані.
На думку юристки громадської організації "Лабораторія цифрової безпеки" Віти Володовської, в законопроєкті мова йде не про безпосередній обов'язок розкривати власника каналу, а про випадки, коли за такою інформацією звертаються органи державної влади. Вона зазначила, що новий законопроєкт про медіа в нинішній редакції містить досить широке визначення "онлайн-медіа", до якого дійсно можна віднести Telegram-канали, які займаються медіа-діяльністю.
Для онлайн-медіа законопроєкт передбачає обов'язкове оприлюднення і регулярне оновлювання на сайті (або в онлайн-профілі) певних даних, що свідчать про прозорість: офіційна назва, контакти (адреса, телефон, електронна пошта), а також ідентифікатор онлайн-медіа в реєстрі, якщо воно зареєстроване.
При цьому, реєстрація для онлайн-медіа, як і раніше, залишається добровільною, тобто це ні до чого не зобов'язує фактичного власника Telegram-каналу на законодавчому рівні.
Стежити за публікаціями в Telegram-каналах буде Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, який і буде, як регулятор, вживати відповідних заходів.
"У той же час, Нацрада отримує повноваження розкривати таку інформацію практично в будь-який час. Відповідно до міжнародних стандартів, анонімність є гарантією свободи вираження поглядів. Позбавлення цього права може бути виправданим лише в обгрунтованих випадках. Наприклад, якщо особа поширює незаконний контент: заклики до насильства, порушення територіальної цілісності, іншу інформацію, яка загрожує життю і здоров'ю людей, і т.д.", – каже Володовська.
На її думку, законопроектом важливо звузити повноваження Нацради з отримання такої інформації, надавши обґрунтовані та вичерпні підстави, які відповідають міжнародним принципам.