Україна опинилася посередині рейтингу в Доповіді ПРООН про стан людського розвитку за 2019 рік
Фото Reuters
Збільшилася середня очікувана тривалість життя при народженні та середня кількість років навчання в школі, проте рівень життя в Україні досі низький
Україна посіла 88 позицію зі 189 країн і територій, які представлені в Доповіді про стан людського розвитку за 2019 рік, який ПРООН опублікувала сьогодні. Це відносить Україну до високої категорії людського розвитку зі значенням Індексу людського розвитку (ІЛР) 0,750.
За період з 1990 до 2018 року значення ІЛР України збільшилося з 0,705 до 0,750, тобто на 6,3%.
За цей же період очікувана тривалість життя при народженні в Україні збільшилась на 2,1 років, середня кількість років навчання збільшилася на 2,2 роки, а очікувана кількість років навчання зросла на 2,7 років.
Проте рівень життя, який вимірюється валовим національним доходом (ВНД) на душу населення України, скоротився приблизно на 25,6 відсотка в період між 1990 та 2018 рр.
Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева зазначає, що країна демонструє прогрес у людському розвитку, незважаючи на збройний конфлікт на сході та пов'язані з ним економічні потрясіння.
«Україна та українці виявили величезну стійкість і бажання досягти успіху в цій країні. Про це свідчить зростаючий у країні індекс людського розвитку (ІЛР), – сказала Ґерчева. – ІЛР постійно зростає в Україні з 2000 року».
В ПРООН підтвердили підтримку у відновленні, реформуванні й економічному зростанні України
Україну торкнувся широкий спектр трендів і факторів, які вливають на розвиток регіону. Так, хоча рівень життя в країнах із середнім достатком у Європі та Центральній Азії є вищим, ніж коли-небудь, зміна клімату й технологічний прорив можуть значно уповільнити їхні зусилля щодо зменшення нерівності – про це йдеться в найновішій глобальній Доповіді ПРООН про стан людського розвитку.
Результати дослідження свідчать, що скорочення середнього класу, високий рівень неофіційної та нестабільної зайнятості, проблеми соціального захисту, еміграція кваліфікованих і молодих працівників і відчуття нерівності перед законом посилюють проблему в Україні та регіоні.
Відмінності за основними стандартами життя зменшуються, але водночас з'являються нові форми нерівності, спричинені неоднаковим доступом до технологій та освіти. Для бідних і вразливих груп населення це питання загострюється внаслідок зміни клімату.
І хоча загалом Україна, як і весь регіон, відноситься до середньої третини країн за показниками витрат на дослідження та розвиток, співвідношення висококваліфікованих і низькокваліфікованих працівників у ньому становить лише половину від країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – з розвитком технологій у більш заможних країнах подолати цю прірву може бути складніше.
У Доповіді про стан людського розвитку (ДСЛР) за 2019 рік під назвою «За межами доходів, за межами середніх показників, за межами сьогодення: нерівність людського розвитку в 21 столітті» представлено нові підходи до вимірювання прогресу, що виходить за межі аспектів економічного зростання.
