Що кажуть експерти про зустріч глав держав “нормандської четвірки”

У ході зустрічі глав держав в нормандському форматі, як очікується, може бути досягнуто домовленості про довгострокове припинення вогню, взаємне звільнення утримуваних в Україні і Росії осіб, подальше розведення сил від лінії зіткнення на Донбасі.

Щодо інших тем, зокрема з політичних питань, сторони можуть обмежитися дискусією або домовленістю продовжити їх обговорення в Мінському форматі, вважають опитані "Інтерфакс" експерти.

Вони відзначають, що припинення вогню неможливо досягти без розведення військ, тому саме цей напрям роботи можна буде вважати головним найближчим часом. Незважаючи на критику цього процесу з боку опозиції, довгострокове припинення вогню сприймається керівництвом України як виконання передвиборчої обіцянки президента України Володимира Зеленського – домогтися миру, нехай і нестійкого.

Одночасно, вважають експерти, домогтися істотного прогресу в політичній частині процесу врегулювання навряд чи вдасться. Прагнення української сторони провести восени 2020 року вибори на окупованих територіях одночасно із місцевими виборами в усій країні на основі змін до Конституції в частині децентралізації, згідно з їхніми даними, зрештою, не підтримала російська сторона, яка наполягає на збереженні де-факто "ДНР" і "ЛНР" після реінтеграції як автономних одиниць.

Росія не підтримала пропозиції оголосити після виборів про ліквідацію "ДНР" і "ЛНР", висловлену представником України в Тристоронній контактній групі Леонідом Кучмою. На думку українських експертів, в іншому випадку в разі схвалення "загалом" місцевих виборів на Донбасі, може скластися ситуація, коли всередині "ДНР" і "ЛНР" зможе функціонувати законна місцева влада, що може послужити першим кроком до міжнародної легітимації цих квазіреспублік.

Серед можливих тем для обговорення – участь у місцевих виборах тимчасово переміщених осіб за допомогою віддаленого доступу, що пропонує Україна, однак імовірність угоди з цього приводу невисока.

Низка джерел зазначають, що в ході попередніх переговорів обговорювалася можливість передачі Україні контролю над україно-російським кордоном до місцевих виборів, однак станом на початок грудня російська сторона таку можливість відкинула.

В ході зустрічі в Парижі, як очікується, може бути розглянута пропозиція України про спільне патрулювання в населених пунктах на окупованих територіях за участі української поліції, міліції "ДНР" і "ЛНР", яка не брала участі в бойових діях, і представників ОБСЄ. Як відомо, це було одним з механізмів реінтеграції після закінчення гарячої фази сербсько-хорватської війни.

На думку експертів, у політичній сфері глави держав можуть затвердити лише перелік питань і хронологію їх розгляду Тристоронньою контактною групою.

Щодо можливого "плану Б", який розглядається Україною в разі недосягнення домовленостей, експерти відзначають, що термін "стіна", який використовується в публічних виступах, не слід сприймати буквально. Може йтися про додаткові заходи щодо зміцнення лінії зіткнення і неможливості відновлення економічних і соціальних зв'язків.

З одного боку, це може привести до заморожування конфлікту в середньостроковій перспективі, з іншого – не гарантує від поновлення бойових дій, а з третього – не дозволить відновити економіку "ДНР" і ЛНР "і знизити витрати на утримання цих територій Росією, які, за різними оцінками, становлять від $ 3 до $ 5 мільярдів.

Українсько-російські переговори з газу, як очікується, будуть відокремлені від "нормандського" треку. Головною темою обговорення стануть терміни, умови і обсяги транзиту російського газу через територію України. Передбачалося, що транзитний договір може бути продовжений терміном близько 3-х років, однак за умовами і обсягами транзиту станом на кінець листопада домовленості досягти не вдалося.

Як можливу експерти розглядали угоду про постачання Росією Україні газу в рахунок погашення боргу розміром $ 3 млрд, згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу, підтвердженого апеляційним судом. Водночас, неузгодженою залишалася ціна газу, який буде поставлений в Україну в такий спосіб.

Однак 7 грудня прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв заявив про можливість досягти угоди про транзит тільки в разі прийняття т.зв. "нульового варіанту" – повної відмови України від усіх позовів. Таким чином, продовження транзитного контракту опинилося під загрозою.