Нафтогаз вимагатиме у Газпрому 12,25 млрд у новому позові: деталі
Український Нафтогаз подав до Стокгольмського арбітражу новий багатомільярдний позов проти Газпрому. У позові українська компанія вимагає у Газпрому переглянути тарифи на транзит російського газу через Україну з березня 2018 року по кінець 2019 року.
Деталі нового позову проти Газпрому навів виконавчий директор Нафтогазу Юрій Вітренко.
Новий позов до Стокгольмського арбітражу Нафтогаз подав, зокрема й тому, що після 2019 року існує висока ймовірність того, що Газпром припинить здійснювати транзит свого газу до Європи через Україну. Чинний контракт, відповідно до якого цей транзит здійснюється, закінчується 31 грудня 2019 року, а нового контракту Україна та Росія не уклали.
Переговори про укладання контракту тривають ще з 2018 року, до них долучилася Єврокомісія як третя сторона та посередник — представник споживача того газу, який Росія постачає до Європи через Україну. Наразі ці переговори безуспішні: під час останніх переговорів Росія висунула вимогу до Нафтогазу відмовитися від перемог у попередньому арбітражі, відповідно до якого Газпром все ще винен близько 3 мільярдів доларів.
Нафтогаз у новому позові хоче отримати від Росії відшкодування того, що Газпром відмовився переглядати розмір тарифу на транзит газу до Європи. Це відшкодування Нафтогаз вимагає за період з 13 березня 2018 року, коли українська компанія офіційно направила до Росії вимогу переглянути тарифи.
"Попередній арбітраж не розглядав питання перегляду тарифу по суті. Він лише визнав, що запит на перегляд тарифу, який Нафтогаз відправив Газпрому влітку 2009 року не відповідав формальним вимогам, і тому він не може розглядати це питання по суті. Прочитавши про це у рішенні арбітражу від 28 лютого 2018 року, ми підготували новий запит щодо перегляду тарифу, який би задовольняв всім формальностям (потрібно було економічне обґрунтування, розрахунки тощо) і відправили його в Газпром 13-го березня 2018 року", — пояснив Вітренко.
Підстава перегляду тарифу міститься у чинному нині контракті на транзит газу: там Газпром та Нафтогаз передбачили можливість відштовхуватися від європейського ринку при формуванні тарифів на газ та його транзит. У країнах Європи тарифи на транзит газу набагато вищі, аніж в Україні. Більше того, українські тарифи не покривають всіх витрат держави на здійснення транзиту газу.
"У відповідності до умов формування тарифів на європейському ринку, в тому числі законодавчо визначених умов, тариф має відображати реальні витрати оператора, якщо ці витрати відповідають витратам ефективного оператора зі схожою структурою, і брати до уваги порівняння з тарифами інших операторів тоді, коли це є обґрунтованим", — пояснює Вітренко.
За його словами новий тариф, який Україна хотіла застосувати до транзиту російського газу, розраховували незалежні експерти.
«Але оскільки Газпром відмовився застосовувати нові тарифи, то наразі логічно говорити вже про компенсацію за те, що переглянутий тариф не був застосований», — повідомив Вітренко.
Звідки взялася сума позову у 12,25 мільярда доларів?
Розмір компенсації за неправильний тариф на транзит російського газу Нафтогаз оцінив у 11,8 мільярда доларів. Решту суми позову складають інші витрати та позивні вимоги:
Компенсація за порушення Газпромом зобов'язань транспортувати через ГТС України до Європи щонайменше 110 мільярдів кубометрів газу — 202 мільйони доларів;
Компенсація за порушення Газпромом зобов'язань постачати газ до України у період з березня 2018 року по кінець 2019 року. Відповідно до цих зобов'язань Газпром мав постачати Україні 4-5 мільярдів кубометрів газу, але відмовлявся це робити. Компенсацію Нафтогаз вимагає за ті періоди, коли мусив купувати газ у Європі дорожче, ніж Газпром мав продавати Нафтогазу відповідно до договорів. Розмір компенсації — 213 мільйонів доларів;
Компенсація за недотримання Газпромом зобов'язань відбирати газ на точках виходу з української ГТС у межах, передбачених контрактом — 33 мільйони доларів.
Рішення у новому арбітражному позові Нафтогазу очікується у 2021 році. Водночас уже у 2020 році Україна може зазнати втрат від припинення чи обмеження транзиту російського газу до Європи.
