Зеленський оголосив час “більш системних і ґрунтовних кроків” у законодавчій сфері

Президент України Володимир Зеленський окреслив основні напрями роботи Комісії з питань правової реформи.

Глава держави наголосив, що українське суспільство втомилося від обіцянок щодо проведення реформ та очікує реальних змін, пише ОП.

«Законопроекти, нещодавно ухвалені Верховною Радою, перезапускають дуже важливі глобальні процеси в нашій державі. Тепер час для більш системних і ґрунтовних кроків у законодавчій сфері України», – наголосив Володимир Зеленський, відкриваючи засідання Комісії з питань правової реформи, що відбулося в Офісі Президента.

За словами Глави держави, Комісія має серед іншого зосередитися на продовженні конституційної реформи в частині децентралізації.

«Зокрема, це – конституційний фундамент для децентралізації. Його відсутність ускладнює реформу місцевого самоврядування. Існує невизначений статус та повноваження територіальних громад, немає можливості реформувати владу на рівні районів та областей. Орієнтирами у цих питаннях для нас мають бути Європейська хартія місцевого самоврядування та найкращий світовий досвід», – заявив він.

Володимир Зеленський зауважив, що Комісія з питань правової реформи також має напрацювати зміни до розділу Основного Закону про права людини.

«Громадяни повинні мати права, які дозволяють їм ухвалювати рішення на місцевому рівні. Маю на увазі, зокрема, плебісцити, а також право участі громадян в ухваленні рішень на національному рівні», – сказав він.

Іще одним пріоритетом роботи Комісії Президент назвав правові питання реінтеграції тимчасово окупованих територій. Володимир Зеленський наголосив, що потрібно розробити концепцію перехідного правосуддя для подолання наслідків збройного конфлікту та досягнення миру.

«Вона повинна включати заходи з відшкодування збитків жертвам війни, притягнення до відповідальності винних у вчиненні тяжких злочинів, реалізацію права на отримання правди про перебіг подій конфлікту», – зазначив Володимир Зеленський.

Глава держави також заявив про необхідність стратегії з деокупації тимчасово окупованих територій Криму та сходу країни, повернення їх під контроль України і реінтеграції населення.

«Це відповіді на складні питання: яким буде життя людини після відновлення контролю над Кримом та окупованими частинами сходу країни, які принципи та форми відповідальності, – а в деяких випадках і звільнення від неї, – за співпрацю з окупаційною владою», – зауважив Президент.

Також Комісія повинна переглянути підхід до проведення судової реформи, адже неприйнятним є перебування значної частини суддів у «підвішеному» стані за неефективних процедур кваліфікаційних оцінювань. Президент вважає, що ручне управління судами необхідно ліквідувати як явище, і, водночас, потрібно відновити довіру до українського суду.

«Можемо багато чого ще казати, але є один красномовний доказ проваленої реформи – це рівень довіри громадян до українського суду. Більше, ніж суддям, українці не довіряють лише російським засобам масової інформації. Нам з вами потрібно це змінювати», – підкреслив Володимир Зеленський.

Ще один напрям роботи Комісії – законодавчі напрацювання реформи Служби безпеки України. «А саме – позбавлення СБУ компетенції з протидії кримінальним правопорушенням у сфері економіки, корупції та контрабанди, а також контррозвідувального захисту економічних інтересів держави, що не відповідає європейським традиціям», – зазначив Президент.

Крім того, Комісія має запропонувати ідеї для реформи прокуратури в частині впровадження ефективних правових механізмів для координації ролі Офісу Генерального прокурора, злагоджених дій органів влади, процесуальної самостійності та незалежності прокурорів.

Також серед завдань Комісії – розробка ініціатив для подальшої гуманізації кримінального процесуального законодавства, впровадження ефективних та економічних процедур розслідування й судового розгляду проваджень.

Нагадаємо, Комісія з питань правової реформи є консультативно-дорадчим органом при Президентові України. Її основне завдання – сприяння подальшому розвитку правової системи держави на основі конституційних принципів верховенства права, пріоритетності прав і свобод людини та громадянина з урахуванням міжнародних зобов'язань.