В Україні сьогодні 78 роковини з початку розстрілів у Бабиному яру

29-30 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві був проведений перший масовий розстріл військовими беззахисного цивільного населення.

Всього з 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення української столиці – понад 50 тис. чоловіків, жінок, дітей.

У перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тис. осіб. Пізніше розстріляли ще близько 17 тис. чоловік. Причиною розстрілів стала нібито участь євреїв в мінуваннях і вибухах на Хрещатику, в результаті яких загинула значна кількість солдатів і офіцерів вермахту.

Місцем масових розстрілів обрали Бабин Яр – територію на північному заході Києва довжиною в 2,5 км. Людей на місце розстрілу запускали групами по 30-40 чоловік, попередньо змушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім жертв гнали до краю яру. На протилежному боці стояли розстрільні бригади.

Тіла убитих скочувалися по схилу на дно яру. Після того, як рів заповнювався декількома шарами трупів, зверху їх присипали землею.

Всього за роки Другої світової війни в Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 000 чоловік – євреїв, циган караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного опору, пацієнтів психіатричної клініки і представників інших національних або соціальних груп.

Розстріли в Бабиному Яру тривали до звільнення Києва від окупантів в 1943 році.

Уже після війни радянська влада не надто дбала про збереження пам'яті про ті жахіття. У 1950 році прийняли рішення заповнити Бабин Яр відходами виробництва Петровських цегляних заводів для створення плаского рельєфу та прокладення через яр транспортних шляхів і влаштування тут парку. Після перекриття яру земляною дамбою почалося закачування до нього пульпи. Із часом дамба не витримала, що призвело до Куренівської трагедії.

Зрештою, яр у подальшому продовжували заповнювати пульпою. На сьогодні через заповнену частину яру було прокладено дорогу з Сирця на Куренівку, влаштовано парк.