У Берліні розповіли, як РФ використовує дезінформацію для маніпуляції та розколу

Дезінформація стала важливою стратегією, насамперед Росії, за допомогою якої вона намагається маніпулювати суспільною думкою.

Про це говорили учасники конференції "Дезінформаційні війни в Центральній і Східній Європі", яка проходить у Берліні, повідомляє Укрінформ.

"Дезінформація стала зброєю, інструментом розпалення ворожнечі та поляризації, сіяння невпевненості, недовіри до демократичних інститутів", – констатував президент Федерального агентства політичної освіти Томас Крюгер.

Він зазначив, що хоча дезінформація і пропаганда не є чимось новим, такі голоси лунали завжди, зараз вони стали більш гучними, а діджиталізація не тільки покращила наше життя, а й відчинила двері для дезінформації, пропаганди та фейкових новин. Ці інструменти використовують деякі уряди.

"Правда – ворог. Чому Росія така інша". Саме так називається нова книга (2019 р.) Голіне Атай, кореспондентки телеканалу ARD, яка працювала в Москві у 2013-2018 роках і висвітлювала трагічні події 2014 року. Журналістка вирішила написати книгу, "щоби не втратилося те, що передувало анексії Криму" та що було потім, на тому зламі часів. Вона розповіла про перешкоди і переслідування, з якими стикалися іноземні журналісти, які писали про анексію та Донбас, як з боку влади, так і з боку російських ЗМІ.

Але здивування в журналістки викликала реакція на її репортажі власного роботодавця – громадсько-правового телеканалу ARD, редакція якого дуже критично сприймала повідомлення про події, вперто не бажаючи вживати слово "війна". Більш критичні щодо ролі Росії щодо України репортажі почали з'являтися лише в 2016 році, та й то їх було небагато. "Є дуже велике незнання України. На неї дивляться очима Росії, через "великі окуляри", – вважає Атай.

Політолог Сюзанне Шпан представила свій аналіз "Інформація як зброя", в якому досліджується діяльність державних російських ЗМІ в Німеччині – "Супутник" і RT Deutschland. Активна їх робота, спроби маніпуляцій думкою ЗМІ в ФРН почалися з осені 2014 року. Ці ЗМІ позиціонують себе як джерело "альтернативних новин" і не відразу дають зрозуміти свій зв'язок з російською державою. Вплив таких ЗМІ не можна недооцінювати, переконана Шпан.

Головний редактор журналу "Східна Європа" Манфред Запперт також звернув увагу на те, що в Німеччині питання дезінформації стало дійсно відчутним лише "з Майданом, з російською інтервенцією, з маніпулюванням суспільною думкою, відкритою брехнею". Брехня спрямована на руйнування суспільства, в такому суспільстві люди вже не мають можливості користуватися своїми власними правами та політичними свободами, додав він.

Історик із Парижа Галя Акерман говорила про те, що з приходом Путіна до влади в РФ виникла "нова ідеологія", яку на Заході не дуже дослідили та яку не дуже розуміють багато хто навіть у самій Росії. "Російський націоналізм і імперіалізм не вмер, він живий", – зазначила Акерман.

Небезпечним є й те, що для реабілітації "славного радянського минулого" переписується історія, а певні історичні схеми штучно накладаються на сьогоднішню ситуацію.