Рада прийняла Закон про мову: що це означає

До другого читання документа було подано 2082 правки.

Верховна рада схвалила в другому читанні "мовний закон" – законопроект "Про функціонування української мови як державної" у четвер, 25 квітня. Закон підтримали 278 нардепів.

Перед голосування нардепам продемонстрували фільм, де до них звернулися письменники, поети, громадські активісти, вчені, актори, церковні діячі, які розповіли про важливість ухвалення закону про функціонування української мови.

Також до зали парламенту прийшов Філарет, який перед цим у фільмі заявив, що церква наполягає на ухваленні закону про мову. Крім того, у залі був присутній третій президент Віктор Ющенко. Спікер парламенту Андрій Парубій зазначив, що президент Петро Порошенко пообіцяв підписати цей документ.

Всього до другого читання закону було подано 2082 правки.

Підкреслимо, текст остаточного варіанту "мовного закону", який вчора в ході засідання профільного комітету зводили парламентарі через провалені поправки, на даний момент відсутній на сайті Верховної ради.

Законопроектом пропонувалось:

 Створення нових державних органів:

• Уповноважений із захисту державної мови з Секретаріатом
• Національна комісія зі стандартів державної мови у складі 9 членів

 Серед тих, хто зобов'язані вільно володіти державною мовою:

• Президент України,
• Голова Верховної Ради України, його заступники,
• Прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України,
• міністри та їхні заступники,
• Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини,
• народні депутати України, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
• державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування;
• особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом;
• працівники дипломатичної служби;
• судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя;
• адвокати;
• нотаріуси;
• працівники патронатних служб;
• керівники навчальних закладів державної та комунальної форм власності; педагогічні, науково-педагогічні й наукові працівники навчальних закладів;
• медики державних і комунальних закладів охорони здоров'я;
• інші посадові та службові особи державних і комунальних підприємств, установ й організацій, а також інших суб'єктів господарювання державної та комунальної форм власності.

Де тепер має бути українська мова:

 під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування в органах державної влади, органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб'єктах господарювання державної і комунальної форм власності. У їхніх актах, діловодстві та документообігу.

 у судочинстві

  у Збройних Силах України та інших військових формуваннях

  в органах правопорядку (у статутах, документації, діловодстві, службовій діяльності та спілкуванні з громадянами)

  в процесі виборів і референдумів (передвиборна агітація, що транслюється на телебаченні, радіо та розміщуються на носіях зовнішньої реклами – тільки державною мовою).

 в освіті:
У садочках, школах, професійно-технічних закладах та ВНЗ. Мова позашкільної освіти – також державна. Складання ЗНО виключно українською – з 2025 року.

  у науці:

наукові видання та дисертації – виключно українською

 у культурі:

Культурно-мистецькі, розважальні та видовищні заходи мають бути українською. Застосування інших мов під час культурно-мистецьких заходів дозволяється в разі, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених Законом України «Про національні меншини в Україні». Положення цієї частини не поширюється на застосування мов під час виконання та відтворення словесно-музичних творів.

Театральна вистава іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжується субтитрами державною мовою.

У музеях та на мистецьких виставках.

Фільми мають поширюватися та демонструватися українською. Іноземні фільми мають дублюватися або озвучуватися українською. Іноземні фільми мовою оригіналу з субтитруванням українською можливі, але не більше 10% від сеансів кінотеатру на місяць.

 у туристичному обслуговуванні

  у рекламі

  у технічній та проектній документації

  на публічних заходах

  оголошення, покажчики, вивіски та будь-яка інша інша текстова, візуальна і звукова інформація на вулицях – українською. Дубляж іншими мовами можливий.

 проведення, коментування і транслювання спортивних заходів – українською

  у сфері поштового зв'язку та телекомунікацій

 обслуговування пасажирів на всіх видах транспорту

 у діловодстві, документообізі, листуванні та звітності громадських об'єднань, політичних партій та юридичних осіб приватного права

 у сфері обслуговування:

Підприємства, установи та організації усіх форм власності, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), в тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою.

 у ЗМІ:

Телерадіоорганізації незалежно від форми власності повинні будуть здійснювати мовлення українською мовою. Водночас встановлюються квоти для програм іноземними мовами. Сумарна тривалість іншомовних програм не може перевищувати 20% добового мовлення для телерадіоорганізацій, які мовлять менш ніж на половину областей України і при цьому не здійснюють ретрансляції або систематичної трансляції програм інших телерадіоорганізацій. Для інших телеканалів і радіостанцій допускається 10 відсотків  добового мовлення для програм не українською мовою.

Для видавців міститься вимога видавати державною мовою не менше ніж 50 відсотків від усіх виданих книжок протягом календарного року.

 А що буде порушникам?

Відповідальність за порушення закону про мову відклали на 3 роки. "Ми на три роки перенесли введення в дію адміністративної відповідальності за порушення закону, а за цей час безкоштовно в усіх областях України будуть створенні центри, які навчатимуть української мови", – сказав Голова комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький сьогодні.

По закінченню цього терміну:

– адміністративна відповідальність – штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 мінімум – 17 грн) для посадових осіб за порушення вимоги в обов'язковому порядку використовувати державну мову в органах державної влади, місцевого самоврядування та Криму, на державних і комунальних підприємствах, у Збройних силах, органах правопорядку.

За порушення цього закону в частині використання української мови на телебаченні та радіо передбачено штрафи від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів.

Водночас за порушення цього закону в частині застосування державної мови під час надання інформації про товари і послуги суб'єктами господарювання всіх форм власності пропонується карати посадових осіб штрафами від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

– кримінальної відповідальності, згідно внесеним правкам, не буде.

Що ще нового:

  Застосування державної мови в географічних назвах.

Пункт про те, що назви географічних об'єктів України не перекладаються іншими мовами, а маються передаватися за допомогою літер абетки іншої мови відповідно до звучання українською мовою (Харків російською – "Харкив", а не "Харьков", Львів – "Львив", Рівне – "Ривне"), прибрали. Тепер географічні назви можуть використовуватися мовою нацменшин.

Читайте нас в Facebook і Тwitter, також підписуйтесь на канал в Telegram, щоб завжди бути в курсі важливих змін в країні і світі.