Форум і конференція громадських радників: в Україні створюють інститут параюристів

Наприкінці листопада у Чернігові і Києві відбувся форум громадських радників і міжнародна конференція «Громадські радники: спільнота та розвиток».

Нещодавно підготовлені громадські радники (параюристи) обмінювалися досвідом, мали можливість поспілкуватися з представниками Міністерства юстиції, системи безоплатної правової допомоги, місцевого самоврядування, міжнародними експерти та неурядовими організаціями.

При обговореннях відчувалось розуміння, що закон вважається священною узою, має з'єднувати людей, які б мали би продумувати разом способи захисту в громадах. Було проговорено про актуальні виклики для доступу до правосуддя в Україні, про зусилля з подолання правових бар'єрів.

Усвідомлюючи, що для багатьох людей закон не працює, вони сприймають його як абстракцію, не розуміючи як можна застосовувати правові знання для забезпечення базових прав людини, було наголошено, що громадський радник – це провідник людей у сферу права, бо в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Привернули увагу слова директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Бонюка, який вважає роль громадських радників архіважливою. Зокрема, в контексті взаємодії їх із системою БПД. Така взаємодія, в першу чергу, може стосуватися вивчення правових потреб громад, правопросвітництва, проведення навчальних заходів та забезпечення доступу до правової допомоги. Він підкреслив, «аби робота громадських радників була більш ефективною, виступатиму з ініціативою надати представникам цієї потужної спільноти офіційного статусу».

Цю подію з увагою і зацікавленістю сприйняли громадські радники. Ось бачення Анатолія Лісняка, який характеризуючи форум, сказав, що все було дуже чітко і конструктивно, розпочинаючи з інформаційного листа до підписання меморандуму. А Галина Калініна звернула увагу на те, що ми повинні доносити людям, що їх життя можуть змінити тільки вони, розповідати їм про їх права і навчити відстоювати свої інтереси і свого міста.

Згадуючи вислів Екзюпері про єдину розкіш, яким є людське спілкування, Сергій Потьомкін наголосив: «Мені б хотілося, щоб спільнота громадських радників стала дійсно зразком спілкування та відносин в соціумі, основою, яка закладе підвалини в майбутнє України».

А відносини звісно бажають бути кращими. Дійсно, бо при так званій інтернет-обізнаності, сучасна людина не вміє працювати з інформацією, перевіряти її достовірність і правильно використовувати. Громадський радник може допомогти в такому розібратись. Як би банально це не звучало, знання – це не те, що отримується, це те, що здобувається. А правові знання – це сила і інструмент, до якого треба ставитись інструментально. І такі інструменти дуже знадобляться для майбутнього.

Перефразовуючи Мартіна Лютера Кінга, який казав про пустельний штат Міссісіпі, кожен громадський радник може сказати: «у мене є мрія, що настане день, коли Україна, що знемагає від напруження несправедливості і гноблення, буде перетворена в оазис свободи і справедливості».

Свою цеглинку для цього вони можуть донести.

Хочеться сказати, ми віримо в тебе радник і ти повір в себе.

Фьодор Руденко