Дослідження: у разі небезпеки більшість українців розраховують лише на себе

Українці почуваються незахищеними від пограбувань, військової агресії та замаху на життя, свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова.

Про це передає Радіо НВ.

Загрози, від яких почувається незахищеною більшість
Респондентів питали, чи почуваються вони захищеними від різних загроз.

Понад 80% заявили, що почувають себе незахищеними від пограбувань, троє з чотирьох – від воєнної агресії і майже стільки ж – від замаху на життя.

Від мін, боєприпасів, що не розірвалися та від терористичних актів почуваються незахищеними приблизно 70%. Також понад 80% респондентів думають, що вони не захищені від хуліганських дій.

Трохи менше відчувають загрозу від епідеміологічних захворювань, від великих стихійних лих та від техногенних катастроф.

Респондентам пропонувалося оцінити за п'ятибальною шкалою, наскільки гарантована безпека у їхніх населених пунктах. Надання адмінпослуг населенню і рівень гарантування безпеки респонденти оцінили найвище. Далі йде патріотичне виховання, захист від надзвичайних ситуацій і надання допомоги переселенцям. Територіальна самооборона, забезпечення правопорядку, безпека на дорогах та протидія злочинності отримали найнижчі оцінки.

Опитування проводилося цього року з 5 по 8 жовтня у всіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донбасу. Було опитано понад 2 тисячі респондентів. Теоретична похибка вибірки становить приблизно 2%.

У коментарі радіо НВ заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко розповів, що більше половини українців розраховують тільки на власні сили у разі надзвичайної ситуації. Респондентів питали, на чию допомогу вони розраховують, коли раптово опиняються у небезпечних умовах.

"Згідно з нашими даними, 51% відповіли, що вони, в основному, розраховують лише на власні сили, 43% сподіваються на допомогу сусідів та родичів, 39% сподіваються на допомогу з боку територіальних підрозділів центральних органів державної влади, 11% сподіваються на добровільні об'єднання громадян і 6% не визначилися", – повідомив соціолог.

Коли суспільство відчуває себе незахищеним, ним легше маніпулювати, сказала у коментарі Радіо НВ доцент кафедри психології та педагогіки Таврійського національного університету Тетяна Белавіна. Крім того, у такій ситуації люди самі створюють панічні настрої. Але це лише один бік.

"Інша сторона цього – вони стають більш критичними, але це не має спільного, на жаль, із критичним мисленням, критичним сприйняттям, а це, швидше, критицизм заради критицизму. Тобто, це недовіра до всіх і всього, неприйняття всього і всіх, нових віянь, нових реформ, нових лідерів, старих лідерів, попередніх лідерів. Категоричне неприйняття як спосіб захисту від цього маніпулюючого впливу, загальної негативної інформації", – пояснює Белавіна.

Під час опитування, яке провели фахівці соціологічної служби Центру Разумкова, респондентів питали, чи готові вони брати участь в управлінні своїм населеним пунктом. Відповіли ствердно майже 30%, а половина опитаних до самоврядування не готова.

Читайте нас в Facebook і Тwitter, також підписуйтесь на канал в Telegram, щоб завжди бути в курсі важливих змін в країні і світі.