Стародавні інки зналися на хірургії краще, ніж лікарі у США в ХІХ столітті, – дослідження

Стародавні жителі Андів у південній Америці мали дуже розвинену для свого часу медицину.

Про це свідчить дослідження, опубліковане в журналі World Neurosurgery.

На території сучасного Перу в районах Анд і прибережних областях було знайдено більше 800 черепів, що мають ознаки трепанації. Така цифра перевищує загальну кількість трепанованих черепів знайдених деінде.

За словами дослідників, яку техніку використовували стародавні індійці при трепанації, залишається невідомим, однак очевидно, що лікарям давньої імперії вдавалося домогтися дивовижного виживання серед пацієнтів – воно перевищувало 80%.

Це сильно перевершує рівень виживання після трепанації під час Громадянської війни в США (1861-1865 рр.).

"За часів інків смертність після операції була на рівні 17-25 % в той час як в ході Громадянської війни – між 46 і 56 %", – зазначає Девід Кушнер з Університету Майамі.

Фактично показники смертності в інків були на рівні ХІХ-ХХ століття.

Як зазначає Кушнер, трепанацію в ті часи швидше за все виконували після травм голови – таким чином очищували переломи черепа та полегшували тиск на головний мозок, який зазвичай набухає і акумулює рідину після удару в голову.

"Але не всі прооперовані черепи показують ознаки травми голови, тому очевидно хірургічне втручання також використовувалося для лікування станів, що не залишали скелетних слідів, таких як хронічні головні болі чи психічні захворювання", – каже дослідник.

Хоча техніки, що використовувалися інками, невідомі, одна з можливих причин такого рівня виживання – гігієна.

Як пише ScienceAlert, під час Війни Півночі і Півдня у США лікарі часто використовували негігієнічні, нестерилізовані інструменти в ході операції, а іноді навіть і власні пальці.

Інша причина може бути пов'язана з досвідом: лікарі інків практикувалися протягом століть, покращуючи техніку.

В рамках роботи фахівці вивчили 59 черепів, що датуються 400-200 рр. до н. е. 421 череп з датуванням між 1 000-1 400 рр. нашої ери, а також 160 черепів часів, власне, імперії інків, що датуються 1 400-1 500 роками н. е.

Науковці зазначили, що визначити вдалість такої операції відносно просто. Якщо кістка в районі рани має ознаки загоєння – пацієнт вижив.

Дослідження свідчить, що перша, найбільш рання група черепів демонструвала 40% виживання, друга (1 000- 1 400 р. н.е. – 53 %, а у випадку з найбільш пізньої групою, вже часів інків виживаність зросла до 75 -83%.

Одна невелика група, що складається всього з дев'яти черепів, виявлених в північній частині Анд, продемонструвала виживання в 91%. З плином часу, як показує робота, техніки трепанації черепа у індіанців поліпшувалися, ставали більш точними і акуратними.

Читайте нас в Facebook і Тwitter, також підписуйтесь на канал в Telegram, щоб завжди бути в курсі важливих змін в країні і світі.