Зміна клімату: половина видів рослин і тварин у важливих природних регіонах можуть вимерти

Близько половини видів рослин та тварин у найбагатших природних регіонах, таких як Амазонка і Галапагос, можуть вимерти на рубежі століть через зміну клімату, якщо викиди парникових газів продовжать зростати без жодних обмежень.

Навіть за умови досягнення цілі Паризької угоди – утримати підвищення температури до 2°С, ці місця можуть втратити до 25 відсотків видів відповідно до нового дослідження Університету Східної Англії, Університету Джеймса Кука та WWF. Звіт опубліковано в журналі Climatic Change.

Дослідники вивчили вплив зміни клімату на майже 80 тисячах видів рослин і тварин в 35 найбільш біорізноманітних регіонах світу. У звіті розглядаються різні сценарії зміни клімату у майбутньому – від сценарію необмежених викидів та відповідного підвищення глобальної температури на 4,5°C, до утримання підвищення на рівні 2°C – верхньої межі згідно Паризької угоди. Кожен район був обраний завдяки унікальності та різноманітності рослин і тварин, що знаходяться там.

У звіті наголошується, що савана Міомбо у Південній Африці (дім для африканських диких собак), південний захід Австралії та Амазонка найбільше постраждають від зміни клімату. Якщо зростання глобальної середньої температури сягне 4,5°C, клімат в цих областях, за прогнозами експертів, стане непридатними для багатьох місцевих рослин і тварин:

• До 90 відсотків земноводних, 86 відсотків птахів і 80 відсотків ссавців можуть вимерти у савані Міомбо, Південна Африка
• Амазонка може втратити 69 відсотків видів рослин
• У південно-західній Австралії 89 відсотків земноводних можуть зникнути з цієї місцевості.
• 60 відсотків усіх видів під ризиком вимирання на Мадагаскарі
• Фінбош у Західно-Капській провінції ПАР, який переживає посуху, що призвела до дефіциту води в Кейптауні, може зіткнутися з локальним вимиранням однієї третини його видів, більшість з яких є унікальними для цього регіону.

У звіті зазначено, що підвищена середня температура і більш нестабільна кількість опадів може стати "новою нормою". У першу чергу, кількість опадів зменшиться над Середземним морем, на острові Мадагаскар та над територією Церрадо-Пантанал у Аргентині. Потенційні наслідки від таких кліматичних змін включають в себе:

• Недостатнє наповнення водопоїв африканським слонам, яким потрібно пити 150-300 літрів води на день.
• 96 % територій, що являються місцями для розмноження тигрів у Національному природну парку Сундарбан в Індії, затопить через підняття рівня моря.
• Кількість чоловічих особин серед морських черепах буде значно меншою (на формування статі черепахи впливає температура інкубації яйця. При вищій температурі з'являються самки).

Якщо види зможуть вільно переміщатися до нових місць проживання, то ризик тут зникнути зменшиться з 25 відсотків до 20, при глобальному середньому підвищенні температури до 2 ° C. Якщо ж переміщення буде неможливим, вони не зможуть вижити. Більшість рослин, амфібій і рептилій, таких як орхідеї, жаби та ящірки, не можуть переходити (або починати рости) у нових, більш придатних оселищ достатньо швидко, щоб відповідати цим кліматичним змінам.

"Це справді шокуючі цифри і для нашого регіону. Якщо людство зможе утримати потепління на рівні до 2° C, то половина регіону Великого Чорноморського басейну залишиться прихистком для 75% його видів, але при потеплінні на 4,5 ° C – лише 5% території залишиться придатними для цих видів. Проте якщо будуть реалізовані активні заходи з адаптації до змін клімату, у першу чергу із забезпечення вільного переміщення видів, то можна буде зберегти вдвічі більше.

Важливо, щоб зараз Україна ефективно працювала в обох напрямках – як утримання потепління на безпечному рівні (через забезпечення енергоефективності економіки та розвиток безпечних альтернативних джерел енергії), так і активна адаптація природоохоронних територій (через забезпечення обґрунтованими й ефективними екокоридорами). Інакше вже до кінця цього століття ми втратимо більшість місцевих видів дикої природи", – говорить Наталя Гозак, координатор проектів WWF в Україні

Дослідження показують, що найкращим способом запобігти втраті видів є утримання глобального підвищення температури на найнижчому рівні разом із вчасною адаптацією. Проте поточні зобов'язанням країн-підписантів Паризької угоди дозволять утримати очікуваний рівень глобального потепління на рівні близько 3,5 ° С, що є однозначно не достатнім. Утримання глобального потепління на рівні 2 ° С або навіть 1,5 ° C дозволило б зберегти значно більше представників дикої природи.

Вплив зміни клімату на деякі види

• Снігові барси живуть в екстремальних гірських умовах, що робить їх особливо чутливими до зміни клімату. Придатні для їх проживання територія зменшиться на 20 відсотків внаслідок зміни клімату та поставить барсів у пряму конкуренцію за їжу та територію з іншими хижаками, що, ймовірно, призведе до подальшого зменшення чисельності цих величних котів.
• Білі ведмеді є одними з найбільш чутливих до кліматичних змін, оскільки вони залежать від морського льоду, на якому полюють. Молодші білі ведмеді, не дуже досвідчені мисливці й особливо страждають від нестачі їжі через скорочення морського льодового покриву. Популяція полярних ведмедів у деяких районах вже значно скоротилась – наприклад, на Гудзоновій затоці вона стала меншою на 22 відсотки, і очікується ще більш різке зниження до кінця ХХІ століття через зміни клімату.