Реформа дипломатичної служби: депутати дали "зелене світло"
Верховна Рада ухвалила законопроект № 7322 "Про дипломатичну службу".
Цей документ має замінити чинний закон № 2728-III.
Законопроект запроваджує категорії дипломатичних посад. Категорія "А" – це держсекретар МЗС, надзвичайний і повноважний посол України, надзвичайний і повноважний посол України з резиденцією в Києві; постпред України при міжнародній організації, представник України при міжнародній організації, глава місії України при міжнародній організації.
Категорія "Б" ширша – це генконсул, заступник постпреда, заступник представника при міжнародній організації, заступник глави місії України при міжнародній організації, радник-посланник, посол з особливих доручень, дипломатичний радник, консул України, представник МЗС на території України, керівники структурних підрозділів апарату МЗС та їх заступники.
До категорії "В" відносяться всі інші дипломатичні посади.
Президент за поданням міністра закордонних справ призначає надзвичайного і повноважного посла України, повноважного посла України з резиденцією у Києві, постпреда України при міжнародній організації, голову місії України при міжнародній організації. Новація в тому, що голову МЗС зобов'язали консультуватися з приводу кандидатів із відповідним комітетом ВР перед внесенням подання президентові. Однак якщо на посаду призначають за сумісництвом, ця норма не застосовується.
Одна з причин дострокового відкликання працівників дипломатичної служби – дії особи або її родини, що можуть призвести до негативних наслідків, в тому числі для іміджу України за кордоном.
Період роботи громадян України у секретаріатах та органах міжнародних організацій, членом яких є Україна, а також у юрисдикційних органах зараховується до стажу дипслужби – якщо на роботу направляли за погодженням з МЗС, а потім особа повернулася до органів дипслужби.
Відповідно до законопроекту, президент України визначає порядок, строки, особливості вступу і проходження дипслужби; загальну чисельність та перелік закордонних дипустанов України. За це документ розкритикували у Головному науково-експертному управлінні, зазначивши, що це мало бути визначено законодавчо.
Кабмін визначить посадові оклади дипслужбовців з урахуванням спецвимог до професійної компетентності.
Дипслужбовцям у довготерміновому відрядженні держава має оплатити переїзд, підйомну допомогу, візит до України на період відпустки раз на рік, надання медичної допомоги (не тільки невідкладної), страхування, що забезпечить екстрену, первинну та спеціалізовану медичну допомогу. Також держава бере на себе витрати у зв'язку із навчанням у дитсадку і школі дітей робітника дипслужби. Україна планує забезпечити оплату оренди житла та комунальних послуг.
Зазначимо, чинний закон про дипломатичну службу передбачає й інші гарантії для працівників дипслужб – в разі необхідності поліпшення житлових умов право на отримання земельної ділянки та безвідсоткового кредиту на строк до 20 років; право на санаторно-курортне лікування – в тому числі після виходу на пенсію чи у відставку. Подружжю співробітника дипслужби зобов'язувалися виплатити гроші у зв'язку із звільненням через довготермінове відрядження чоловіка/дружини.
